Природознавство

ПРОГРАМА ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

«Природознавство»

 на базі ОКР молодший спеціаліст

зі скороченим (нормативним) терміном навчання 2 р. 10 м.

Спеціальність 013 Початкова освіта

(денна та заочна форми навчання)

 

Умань-2019


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Основною метою вступного екзамену з природознавства є перевірка знань та вмінь абітурієнтів.

Абітурієнт повинен знати:

-                мету, об’єкт і предмет землезнавства;

-                географічну оболонку, її межі, основні властивості та закономірності;

-                походження та будову Всесвіту, Сонячної системи;

-                загальну характеристику Землі як планети;

-                склад, будову і значення атмосфери;

-                поняття про погоду і клімат, чинники кліматоутворення;

-                мету, об’єкт і предмет, методи дослідження та завдання ботаніки;

-                основи морфології та анатомії рослин;

-                систематику нижчих та вищих рослин;

-                мету, об’єкт і предмет і завдання курсу зоології;

-                типи та особливості безхребетних тварин;

-                типи та особливості хребетних тварин.

 

Абітурієнт повинен вміти:

-                ґрунтовно, повно та послідовно викладати навчально-науковий матеріал;

-                виокремлювати теоретичне і фактичне в матеріалі;

-                логічно і послідовно обґрунтовувати свої думки;

-                пояснювати вплив факторів середовища на живі організми.

 


 

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

 

Високий рівень

200,0

абітурієнт ґрунтовно, повно та послідовно викладає навчально-науковий матеріал, володіє методами дослідження, уміє виокремити теоретичне і фактичне в матеріалі; виявляє повне розуміння матеріалу, обізнаний з теоретичними підходами і концепціями, логічно і послідовно обґрунтовує свої думки; глибоко розкриває суть питання, застосовує теоретичні знання для аналізу природних явищ, наводить приклади наукових досліджень та з власного досвіду.

 

190,5 – 199,0

абітурієнт ґрунтовно і повно викладає навчально-науковий матеріал, володіє методами дослідження, уміє виокремити теоретичне і фактичне в матеріалі; виявляє повне розуміння матеріалу, обізнаний з теоретичними підходами і концепціями, логічно і послідовно обґрунтовує свої думки; глибоко розкриває суть питання, застосовує теоретичні знання для аналізу природних явищ, наводить приклади наукових досліджень та з власного досвіду.

 

181,0- 189,5

абітурієнт ґрунтовно і повно викладає навчально-науковий матеріал, володіє методами дослідження, уміє виокремити теоретичне і фактичне в матеріалі; виявляє повне розуміння матеріалу, обізнаний з теоретичними підходами і концепціями, логічно і послідовно обґрунтовує свої думки; глибоко розкриває суть питання, застосовує теоретичні знання для аналізу природних явищ, наводить приклади наукових досліджень.

Достатній рівень

171,5 - 180,0

абітурієнт виявляє достатні знання і розуміння основних положень з навчальної дисципліни, але допускає деякі помилки, які сам виправляє; у відповіді є поодинокі недоліки в послідовності викладу матеріалу і незначні порушення норм літературної мови. Абітурієнт уміє зіставляти та узагальнювати засвоєний матеріал, робить власні висновки, виявляє частково евристичний інтерес.

 

162,0 - 170,5

абітурієнт виявляє достатні знання і розуміння основних положень з навчальної дисципліни, але допускає деякі помилки, які сам виправляє; у відповіді є поодинокі недоліки в послідовності викладу матеріалу і незначні порушення норм літературної мови. Абітурієнт уміє зіставляти та узагальнювати засвоєний матеріал, робить власні висновки.

 

152,5-161,1

абітурієнт виявляє достатні знання і розуміння основних положень з навчальної дисципліни, але допускає деякі помилки, які сам виправляє; у відповіді є поодинокі недоліки в послідовності викладу матеріалу і незначні порушення норм літературної мови. Абітурієнт уміє зіставляти та узагальнювати засвоєний матеріал.

 

Середній рівень

143,0 – 151,6

абітурієнт  виявляє знання і розуміння основних положень з навчальної дисципліни, але допускає значні помилки у викладі матеріалу, які свідчать про недостатньо глибоке засвоєння теоретичних понять; володіє матеріалом на репродуктивному рівні, демонструє початкові вміння; допускає помилки в мовленнєвому оформленні. Абітурієнт частково розкриває питання при допомозі викладача.

133,5-142,1

абітурієнт виявляє знання і розуміння основних положень з навчальної дисципліни, але допускає значні помилки у викладі матеріалу, які свідчать про недостатньо глибоке засвоєння теоретичних понять; володіє матеріалом на репродуктивному рівні, демонструє початкові вміння; допускає помилки в мовленнєвому оформленні.

 

124,0 – 132,6

абітурієнт  виявляє знання і розуміння основних положень з навчальної дисципліни, але допускає значні помилки у викладі матеріалу, які свідчать про недостатньо глибоке засвоєння теоретичних понять; володіє матеріалом на репродуктивному рівні, демонструє початкові вміння; допускає значні помилки в мовленнєвому оформленні.

 

Низький рівень

118,0 – 123,4

абітурієнт виявляє поверхові знання навчальної програми; не вміє виокремити теоретичний і фактичний матеріал; непослідовно і невпевнено відповідає на запитання; допускає порушення норми літературної мови.

 

112,0 – 117,4

абітурієнт виявляє поверхові знання навчальної програми; не вміє виокремити теоретичний і фактичний матеріал; непослідовно і невпевнено відповідає на запитання; допускає грубі порушення норми літературної мови.

106,0 – 111,4

абітурієнт виявляє поверхові знання навчальної програми; не вміє виокремити теоретичний і фактичний матеріал; неправильно відповідає на запитання; допускає грубі порушення норми літературної мови.

 

 

СТРУКТУРА ОЦІНКИ

 

Питання екзаменаційного білета оцінюється за шкалою від 106 до 200 балів. Загальна оцінка за вступне випробування визначається як середнє арифметичне оцінок за кожне питання поділене на кількість питань екзаменаційного білета.


ЗМІСТ ПРОГРАМИ

 

ЗАГАЛЬНЕ ЗЕМЛЕЗНАВСТВО

Тема 1. Землезнавство як наука про географічну оболонку Землі

Об’єкт і предмет землезнавства, його місце в системі географічних наук. Географічна оболонка Землі. Основні компоненти географічної оболонки Землі, їх характеристика.

Тема 2. Земля у Всесвіті

Склад Всесвіту. Будова Всесвіту. Класифікація небесних тіл. Наша Галактика. Склад та будова Сонячної системи. Походження Сонячної системи. Характеристика планет Сонячної системи. Особливості Землі як планети. Фігура та розміри Землі. Внутрішня будова Землі. Уплив Місяця на природу Землі. Географічні наслідки параметрів Землі як планети.

Тема 3. Рухи Землі та їх географічні наслідки

Обертання Землі навколо осі і його наслідки. Час місцевий, поясний, зимовий, літній. Лінія зміни дат. Рух Землі навколо Сонця. Географічні наслідки річного руху Землі.

Тема 4. Атмосфера. Клімат, погода, метеорологічні елементи

Склад, будова і значення атмосфери. Нагрівання атмосфери. Вода в атмосфері. Поняття про абсолютну та відносну вологість. Хмари, їх родини і роди. Опади та їх види. Вимірювання опадів. Центри дії атмосфери. Баричні мінімуми та максимуми. Поняття про погоду і клімат. Чинники кліматоутворення. Вітер, його швидкість (сила), напрямок. Роза вітрів. Типи вітрів. Циркуляція атмосфери.

 

БОТАНІКА – НАУКА ПРО РОСЛИНИ

Тема 1. Ботаніка як комплексна наука.

Предмет, методи дослідження та завдання ботаніки. Методи дослідження природних екосистем України. Значення рослин у природі та житті людини. Флора України.

Тема 2. Основи морфології та анатомії рослин

Морфологія вегетативних органів рослин (корінь, стебло, пагін, листок). Морфологія генеративних органів рослини (квітка, плід, насіння). Анатомічна будова кореня, стебла та листка однодольних і дводольних рослин. Анатомічна будова генеративних органів рослини.

Тема 3. Систематика нижчих та вищих рослин

Нижчі рослини. Відділ водорості. Лишайники. Гриби. Вищі спорові рослини. Відділи мохоподібні, плауноподібні, хвощеподібні, папоротеподібні. Насінні рослини. Відділ голонасінні рослини. Відділ покритонасінні рослини.

 

ЗООЛОГІЯ – НАУКА ПРО ТВАРИН

Тема 1. Зоологія як комплексна наука про тварин

Предмет і завдання курсу зоології. Організм і середовище. Поняття про біоценоз. Основні принципи зоологічної систематики.

Тема 2. Безхребетні тварини

Загальна характеристика підцарства одноклітинних тварин. Систематика підцарства. Багатофункціональність клітин одноклітинних організмів. Тип саркомастігофори. Клас саркодові. Клас джгутикові. Тип інфузорії. Різноманітність. Особливості їх живлення та специфіка організації. Загальна характеристика типу кишковопорожнинні. Диференціація клітинних елементів.

Тип плоскі черви. Систематика типу. Тип круглі черви. Найважливіші паразитичні круглі черви дітей молодшого шкільного віку. Поняття про основного і проміжного хазяїна. Риси вищої організації кільчастих червів.

Загальна характеристика типу молюски. Клас двостулкові молюски. Будова молюсків, пов’язана з малорухливим способом життя (донним) і пасивним живленням. Підвищення рівня організації головоногих молюсків. Значення молюсків.

Загальна характеристика типу членистоногі. Класифікація. Підтип зябродишні. Підклас вищі ракоподібні. Особливості будови і фізіологічних відправлень. Особливості організації павукоподібних як наземних членистоногих. Підтип трахейнодишні. Особливості будови комах. Розвиток комах. Пристосування до навколишнього середовища.

Тема 3. Хребетні тварини

Загальна характеристика типу хордові. Підтип безчерепні, особливості їх організації. Підтип хребетні. Особливості їх організації як прогресивної гілки хордових. Надклас риби. Клас хрящеві риби, їх пристосування до пелагічного і природного способу життя. Клас кісткові риби. Будова і функціонування окремих систем органів у зв’язку із пристосуванням до водного середовища. Особливості організації підкласу кістково-хрящові риби. Китицепері риби, їх роль в процесі еволюції. Екологія та господарське значення риб.

Основні риси організації земноводних у залежності від умов існування. Будова та функціонування найважливіших систем органів. Ряди хвостаті, безхвості, безногі, їх характеристика. Екологія земноводних.

Основні риси організації у зв’язку з виходу на сушу. Будова і функціонування найважливіших систем органів ящірки прудкої. Характеристика рядів рептилій. Екологія рептилій. Значення рептилій в сільському, лісовому господарстві та медицині. Охорона рептилій.

Загальна характеристика класу птахів. Будова і функціонування окремих систем органів у зв’язку із пристосуванням до повітряного способу життя. Підклас справжні птахи. Особливості організації надряду пінгвіни. Надряд безкільові. Характеристика і спосіб життя основних рядів (африканські, американські, австралійські страуси, безкрилі). Характеристика кільогрудих птахів. Екологія птахів, турбота про потомство. Охорона птахів.

Загальна характеристика класу ссавці. Будова і функціонування окремих систем органів. Підклас яйцекладні. Риси організації, спосіб життя, поширення. Характерні морфологічні і біологічні особливості сумчастих. Підклас вищі звірі або плацентарні. Будова і функції найважливіших систем органів. Екологія ссавців. Практичне значення ссавців. Загальні закономірності географічного поширення тварин на території України.

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1.        Барна ММ. Ботаніка. Практикум з анатомії та морфології рослин. Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. 304 с.

2.        Володимирець В. О. Ботаніка. Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення. Рівне: НУВГП, 2009. 209 с. 

3.        Голуб В. М. Основи загального землезнавства. Умань: УВПЦ, 2007. 121 с.

4.        Голуб Н. П., Голуб В. М. Польова практика з природничих дисциплін. Умань: «ВІЗАВІ», 2011. 152 с.

5.        Григора І. М., Алейніков І. М., Лушпа В. І. Курс загальної ботаніки та ін. К.: Фітосоціоцентр, 2015. 535 с.

6.        Загальне землезнавство. Книга 1 : навчальний посібник. Авт.-уклад. О. Д. Лаврик. Умань : ПП Жовтий О. О., 2014. 112 с.

7.        Ковальчук Г. В. Зоологія з основами екології. Суми: «Університетська книга», 2007. 615 с.

8.        Мащенко О. М. Загальне землезнавство. Навчальний посібник. Полтава: ПДПУ, 2010. 73 с.

9.        Неведомська Є. О., Маруненко І. М. , Омері. І. Д. Зоологія: навчальний посібник. К.: «Центр учбової літератури», 2012. 290 с.

10.   Олійник ЯБ., Федорищак Р. П., Шищенко П. Г. Загальне землезнавство. К. :Знання-Прес, 2008. 247 с.

11.   Щербак Г. Й., Царичкова Д. Б., Вервес Ю. Г. Зоологія безхребетних: Підручник: У трьох книгах. К.: Либідь, 1995. 325 с.

 

Затверджено на засіданні кафедри теорії початкового навчання  (Протокол   7 від 15 лютого 2019 р.)

 

 

Голова фахової атестаційної комісії                                     доцент Шевчук І. В. 

 

 

Reklama2021