З метою вшанування жертв Голодомору в Україні та збереження пам’яті про геноцид українців комуністичним режимом в 1932–1933 році доцентом кафедри історії України Ігорем Опацьким було проведено лекцію на тему: «Голодомор: пам’ять в ім’я майбуття» для здобувачів вищої освіти факультету початкової освіти.

  Під час онлайн-зустрічі було обговорено причини та механізми здійснення геноциду українського народу, вчиненого комуністичним тоталітарним режимом. Особлива увага акцентувалася на дітей, як найвразливішу категорію жертв сталінського геноциду.

  Студенти активно долучилися до обговорення та поділилися інформацією про те, як страшна трагедія торкнулася їхніх родин та населених пунктів.

  Студентка Наталія Розпутня розповіла як у Голодомор вижили її прадідусь Прусай Іван Васильович з Миколаївщини, прабабуся Богацька Ольга Василівна, батька якої – священика Богацького Василя Митрофановича було репресовано у 1930-ті рр. та заслано на Донбас. Поділилася історією прабабусі Феодосії Точініної та Ніни Бондаренко (що проживали на Київщині).

  Розглядаючи тему збереження пам’яті Голодомору у мистецтві було переглянуто відеокліп на пісню «Свіча» з репертуару Оксани Білозір (слова Богдана Стельмаха, мелодія «Мелодія ля-мінор» Мирослава Скорика).

  По завершенню лекції Ігор Опацький наголосив здобувачам долучитися до акції «Запали Свічку пам’яті» і 27 листопада о 16:00 запалити свічку в знак пам’яті замучених голодом мільйонів українців.